Защемлення сідничного нерва, симптоми та лікування

Одна з найчастіших причин гострого болю в спині та нижніх кінцівках – це защемлення сідничного нерва. За різними джерелами від 3 до 40% людей хоч раз у житті стикаються з цією проблемою. Щоб візит до лікаря став продуктивнішим, розглянемо симптоми та лікування защемлення сідничного нерва. Коли пацієнти мають уявлення про хворобу, її причини та способи лікування, то більш чітко та послідовно викладають скарги. Відповідно, лікар має більше часу на огляд і на конкретні уточнюючі питання.

Що таке сідничний нерв?

Хребет людини складається з 33-34 хребців, які умовно згруповані у п’ять відділів: шийний, грудний, поперековий, крижовий та куприковий. Усередині хребта розташований спинний мозок – орган центральної нервової системи. Між кожними двома сусідніми хребцями з обох боків є отвори. Через них проходять нервові коріння, які пов’язують спинний мозок з усіма іншими нервами організму.

Сідничний нерв утворюється з двох поперекових і трьох крижових спинномозкових нервів (LIV, LV, SI-SIII). Це найбільший нерв у тілі людини: його товщина можна порівняти з вказівним пальцем. І найдовший: гілки сідничного нерва іннервують м’язи сідничної області та ноги, починаючи від стегна та закінчуючи пальцями на стопі. Завдяки цьому нервовому пучку ми можемо рухати ногою, відчувати, куди наступаємо, відчувати біль, якщо вдарилися коліном або натерли мозоль. Тобто вся інформація про стан шкіри, м’язів, кісток та суглобів ноги передається в мозок по гілочках сідничного нерва, і рухи забезпечуються ними ж. Залежно від рівня ураження нерва скарги пацієнта відрізняються. Завдання лікаря – з’ясувати, чому розвинулося затискання, щоб усунути її, а не просто полегшити симптоми.

Причини защемлення і запалення сідничного нерва

У перекладі з грецької “ішіас” це запалення сідничного нерва. Не будь-яке здавлення нерва супроводжується запаленням. Але для простоти розуміння ішіас та защемлення сідничного нерва умовно вважають рівнозначними термінами. Ішіас – це не хвороба, а синдром. Тобто, група симптомів, за якими ховаються різні патології.

Основні причини ішіасу

1. 1. Грижа міжхребцевого диска – виявляється у 90% випадків защемлення сідничного нерва. При цьому зворотна умова «є грижа, отже, буде защемлення» не вірно. Грижі бувають безсимптомними.
   2. Стеноз хребтового каналу, спондилоартроз – вікові зміни кісткової тканини та зв’язок. Отвори між хребцями зменшуються в діаметрі через кісткові нарости, і нервовим корінцям стає тісно, вони здавлюються.
   3. Пухлина – здавлює нерв своєю масою. Рідкісна, але небезпечна патологія.
   4. Спазм грушоподібного м’яза – сідничний нерв проходить усередині грушоподібного м’яза, тому при її напрузі здавлюється.
   5. Пошкодження нерва при внутрішньом’язових ін’єкціях – уколи можна робити тільки у верхній зовнішній квадрант сідниці, тому що нижче в глибині м’язів проходить сідничний нерв. Медичні працівники про це знають, а дилетанти – не факт.
   6. Пошкодження нерва при травмах переломах у ділянці тазостегнового суглоба, при протезуванні суглоба
   7. Інфекції (грип, малярія та ін.) – запалення відбувається за рахунок загальної дії інфекційних токсинів.
   8. Вагітність – збільшена матка у другому-третьому триместрі тисне на тазові м’язи, викликаючи їхній спазм. Перерозподіл центру тяжкості та зміщення поперекових хребців спричиняє утиски на рівні нервових корінців. В ділянці малого тазу нерв придавлює зростаюча голова плода.  Усі ці причини поєднуються при вагітності.

Фактори ризику

Чинники, що підвищують ризик ішіасу:

1. 1. Вік 45-64 років. Хоча, за спостереженнями лікарів, середній вік молодшає, і вже в 30-40 ішіас теж не рідкість.
   2. Чоловіча стать. За статистикою чоловіки хворіють частіше за жінок.
   3. Зайва вага. Чим більше зайвих кілограмів навантаження на хребет, тим вищий ризик його деформації, появи гриж та здавлення нервів.
   4. Куріння, алкоголь. Токсини викликають кисневе голодування нервової тканини, як наслідок – запалення нерва.
   5. Цукровий діабет. Надлишок глюкози також призводить до запалення у нервових закінченнях.
   6. Надмірне фізичне навантаження, часті нахили, підйом важкого.
   7. Водіння. Має значення тривалість та рівень вібрації.
   8. Сидячий спосіб життя, тривалий стан стоячи.

Симптоми ішіасу

1. 1. Біль у спині, попереку або сідничній ділянці. Пацієнти описують біль як гострий, пекучий, стріляючий. Вона виникає раптово, поширюється в ногу нижче за коліно, аж до пальців стопи. Ураження найчастіше одностороннє. Біль посилюється при тривалому стоянні та зміні положення тіла, а також при чханні, кашлі та сміху. Рідше больовий синдром починається поступово з тягнучого, ниючого болю, який посилюється при фізичному навантаженні.
   2. Порушення рухливості у суглобі: повністю розігнути ногу неможливо, наче її «заклинило». Буває, що пацієнти кульгають.
   3. Оніміння, поколювання, неприємні відчуття у вигляді мурашок, холоду чи спеки.
   4. Зміна кольору шкіри порівняно зі здоровою ногою. Може бути блідість чи навпаки, почервоніння.
   5. Підвищення температури тіла та загальне нездужання, якщо причина ішіасу – інфекційне захворювання.
   6. Симптом Ласега чи симптом натягу – специфічний для ішіаса. Хворий лежить на спині, а лікар піднімає його розігнуту в коліні ногу. У здорової людини нога піднімається на 90 градусів. При защемленні сідничного нерва кут менший, т.к. біль не дозволяє рухатись вище.

Що робити при защемленні сідничного нерва?

Якщо нерв защемився раптово і біль сильний, людина звертається за допомогою якнайшвидше. Якщо ж симптоми наростають поступово або хворобливість не постійна, візит до клініки може довго відкладатися на потім. При цьому пацієнта все одно хвилює, як позбутися болю в сідничному нерві в домашніх умовах. Особливо якщо ішіас виник у жінки під час вагітності, коли способи лікування обмежені через потенційний ризик для плода. Найпростіше, що можна зробити для полегшення болю, – вибрати зручну позу. Тут немає універсального рішення. Кожен керується особистими відчуттями.

Як положення тіла впливає на больовий синдром:

1. 1. М’язи втомлюються перебувати в одній позі тривалий час, і тоді виникає спазм. При спазмі грушоподібного м’яза защемляється сідничний нерв. Відповідно, те становище, яке спричинило біль, треба змінити. Довго сиділи – встаньте та пройдіться, довго стояли – сядьте.
   2. Положення, обране для полегшення болю, також треба змінювати. Виберете два-три варіанти, у яких біль мінімальний, і чергуйте їх.
   3. Якщо ви змушені довго стояти, переносьте вагу тіла одну, то іншу ногу. Так м’язи тазу по черзі розвантажуються. По можливості робіть кроки. У русі м’язи втомлюються меньше.
   4. При довгій сидячій роботі вибирайте моменти встати, пройтися, потягнутися. Розминатись по п’ять хвилин за кожну годину.
   5. Для полегшення болю в положенні сидячи виберете високий стілець, під спину покладіть подушку, щоб спина була випрямлена, а колінах утворився прямий чи тупий кут.
   6. Положення лежачи та напівлежачи пацієнти вибирають найчастіше. Використовуйте додаткові подушки: під коліна та поперек, коли лежите на спині; між зігнутими колінами і під верхню руку, коли лежите на боці. Для таких випадків зручні «подушки для вагітних». Вони довгі, мають форму літери П або Р, тобто одночасно підтримують поперек, ноги та руки. При односторонньому ішіасі пацієнти зазначають, що легше лежати на здоровому боці.
   7. Зігрівання та масаж спільно з розслабляючим позиціями прибирають напругу м’язів. У разі спазму грушоподібного м’яза цього може бути достатньо для одужання.
   8. Іноді затискання припиняється без медичних втручань. Але якщо покращення не настає протягом одного-трьох днів, без візиту до лікаря не обійтися. Чим швидше буде проведено обстеження, тим більше шансів ефективного лікування.

Способи лікування защемлення сідничного нерва

При лікуванні ішіасу лікарі намагаються починати з консервативних методів, крім випадків коли операція – єдиний спосіб. Зазвичай, загострення ішіасу триває не більше шести тижнів. Якщо очікуваного покращення не настало, то вирішують питання про хірургічне лікування. Як вилікувати защемлення сідничного нерва консервативно:

1. 1. Записатися на консультацію до лікаря
   2. Використовувати ліки із групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Конкретний препарат, дозування та тривалість прийому підбирає лікар після огляду. Згідно з дослідженнями, у ліків у таблетках така ж ефективність, як у уколах.
   3. Лікувальна фізкультура (ЛФК) з використанням розтяжок. Цей спосіб є найбільш безпечним для вагітних. Вправи повинні бути спрямовані на розтягнення м’язів, що оточують сідничний нерв, в першу чергу грушоподібного м’яза. Можна займатися самостійно після інструктажу лікаря ЛФК.
   4. Фізіотерапія. Магнітотерапія, лазеротерапія, ударно-хвильова терапія.
   5. Плавання. Також допомагає м’яко зняти навантаження та розтягнути м’язи.
   6. Масаж лікувальний та мануальна терапія.Розслаблює, допомагає зняти біль.
   7. Ін’єкції. Епідуральні ін’єкції кортикостероїдів та місцевих анестетиків.

Як вилікувати защемлення сідничного нерва хірургічних шляхом:

1. 1. Мінімально-інвазивна операція. Малотравматичні втручання, в ході якого усувають фактори, що безпосередньо здавлюють сідничний нерв. Наприклад, розтинають міжхребцеві зв’язки, зрощують сусідні хребці, видаляють міжхребцеві диски, замінюють їх на штучні. Зменшити кількість та площу розрізів допомагає використання ендоскопічних інструментів.
   2. Лазерна хірургія. Також є малотравматичною операцією. Дозволяє видалити кісткові шпори, тобто розростання кісток, через які звужується хребетний канал та міжхребцеві отвори. Лазером повністю або частково видаляють міжхребцеві диски (нуклеопластика).
   3. Нейрохірургічні операції з традиційним широким доступом. Через розріз на спині проводиться необхідна операція: видалення та заміна дисків (дискектомія), розсічення зв’язок, видалення остистих відростків і дужок хребця (ламінектомія), зрощення хребців (спондилодез).