Запишіться на консультацію
вже зараз та поверніть життя БЕЗ болю
Наші методи - не модні тренди, а те що дійсно працює:
Наша команда
Разом знайдемо шлях до здоров'я вашого хребта!
Наша команда
Разом знайдемо шлях до здоров'я вашого хребта!
Наша команда
Разом знайдемо шлях до здоров'я вашого хребта!
Поширені запитання про радикуліт
Вертеброгенний радикуліт у гострій фазі — це стан, при якому защемлення або запалення корінців спинномозкових нервів виникає раптово, супроводжується інтенсивним болем, різким обмеженням рухливості, змушує людину прийняти вимушену позу. В народі цей стан називають «простріл», що точно передає характер нападу: біль, що пронизує ділянку попереку чи грудного відділу хребта, може зупинити людину в найнесподіваніший момент.
Важливо в перші години якнайшвидше забезпечити функціональний спокій. Самостійне розтягування, різкі рухи, самомасаж можуть тільки погіршити стан, спровокувати додатковий набряк.
Лікар у першу чергу призначає:
- Протизапальну, знеболювальну терапію для швидкого зменшення набряку нервових структур, усунення больового синдрому.
- Якщо біль гострий, проводять паравентебральні блокади — цільове введення препаратів безпосередньо в зону запалення корінця нерва. Це дозволяє отримати видимий ефект протягом кількох хвилин.
- Паралельно призначають міорелаксанти, які знімають рефлекторний м’язовий спазм — один із провідних механізмів, що підтримує, поглиблює больовий синдром при радикуліті.
Після стабілізації стану пацієнта лікар визначає доцільність додаткових методів: фізіотерапії, рефлексотерапії, м’якої мануальної корекції.
М’язовий біль у спині (міофасціальний синдром) зустрічається набагато частіше, ніж справжня радикулопатія, і нерідко пацієнти приймають одне захворювання за інше.
| Критерій | Дискогенна радикулопатія | Міофасціальний синдром |
| Причина виникнення | Компресія, запалення корінця нерва внаслідок грижі міжхребцевих дисків, остеофітів, звуження каналу хребта | Перенапруження, мікротравми, тривалий спазм м’язів спини |
| Характер болю | Пекучий, простріл, що іррадіює по ходу нерва в руку або ногу | Ниючий, розлитий, локалізований переважно в ділянці спини |
| Іррадіація | Біль поширюється в кінцівки, може супроводжуватися оніміннями, слабкістю | Біль можливий, але не досягає дистальних відділів кінцівок |
| Неврологічні симптоми | Зниження рефлексів, порушення чутливості, іноді парези | Відсутні |
| Діагностика | МРТ хребта, електронейроміографія (ЕНМГ) | Клінічне обстеження, пальпація тригерних точок |
Дискогенна радикулопатія розвивається, коли зміни дисків (найчастіше грижі) чинять тиск безпосередньо на корінець спинномозкового нерва. Печіння, оніміння, м’язова слабкість, зниження сухожилкових рефлексів — все це ознаки залучення нервових структур.
Показовим симптомом є поширення болю строго по ходу конкретного нерва.
Інші прояви:
- стріляючий біль, що виникає раптово, після провокуючих рухів;
- оніміння, поколювання у кінцівках, пальцях, стопі, кисті;
- труднощі при згинанні, розгинанні, утриманні предметів;
- зниження або відсутність сухожилкових рефлексів;
- посилення болю при кашлі, чханні, натужуванні:
- мимовільний нахил тулуба;
- порушення чутливості: зниження чи підвищення;
- біль при пальпації.
Локалізація болю відрізняється залежно від ураженої області хребта:
Шийний відділ: біль поширюється на руку, плече, лопатку; можливі головний біль, запаморочення.
- Шийний відділ: поширюється в руку, плече, лопатку, може виникати головний біль, запаморочення.
- Грудний відділ: часто імітує біль у серці, внутрішніх органах; пацієнти нерідко звертаються до кардіолога до встановлення правильного діагнозу.
- Поперековий відділ: найбільш поширена форма, зустрічається у переважної більшості людей із захворюваннями хребта, проявляється болем у попереку з іррадіацією в ногу.
Якщо запалення корінців спинномозкових нервів супроводжується порушенням функцій тазових органів (затримка, нетримання), наростаючою слабкістю в ногах, раптовою втратою чутливості — це стан, який потребує негайної медичної допомоги.
Гострий і хронічний перебіг хвороби потребують різного терапевтичного підходу, мають різний прогноз:
- Гострий радикуліт розвивається раптово, найчастіше після фізичного навантаження, переохолодження, різкого руху, тривалого перебування в незручній позі. Людина відчуває пронизуючий біль, який унеможливлює будь-які рухи. Зазвичай гострий епізод триває від кількох днів до 4–6 тижнів. При своєчасному, правильному лікуванні більшість людей досягають повного відновлення або тривалої ремісії.
- Хронічна радикулопатія формується інакше: захворювання розвивається поступово, больовий синдром присутній більше 12 тижнів, може посилюватися, ослаблятися. Хронічний радикуліт, як правило, є наслідком тривалого існування структурної патології хребта: стійкої грижі дисків, дегенеративного стенозу хребетного каналу, нестабільності хребців. Постійна компресія нерва спричиняє поступові зміни нервової тканини, в окремих випадках формується стійкий неврологічний дефіцит.
Ключова відмінність: хронічна вертеброгенна радикулопатія — це не тривалий радикуліт, а самостійна форма захворювання, при якій нервові структури зазнають поступових незворотних змін. Кожен недолікований гострий напад підвищує ризик хронізації процесу, наступний напад може виявитися важчим.
Залежно від клінічної картини, в центрі застосовуються такі методи діагностики:
- Клініко-неврологічне обстеження. Детальна оцінка симптомів, провокаційні тести, перевірка рефлексів, сили м’язів. Лікар визначає сегментарний рівень ураження нерва ще до призначення інструментальних досліджень.
- МРТ хребта: візуалізує міжхребцеві диски, грижі, спинний мозок, корінці нервів, дозволяє встановити причини компресії, оцінити ступінь структурних змін без радіаційного навантаження.
- Рентгенографія: допомагає оцінити стан хребців, висоту міжхребцевих проміжків, наявность остеофітів, викривлень, нестабільності в окремих сегментах.
- Електронейроміографія: дає об’єктивну оцінку ступеня ураження нервового корінця, диференційної діагностики між радикулопатією, периферичною нейропатією.
- Лабораторні дослідження крові: проводять для виключення інфекційного, запального, метаболічного ураження нервових структур (ревматоїдний артрит, хвороба Бехтєрєва, діабетична нейропатія тощо).
Лікар визначає обсяг обстеження індивідуально, у більшості випадків достатньо встановити діагноз вже після неврологічного огляду, МРТ.
За статистикою, до 90% пацієнтів із радикулопатією, зумовленою грижею міжхребцевих дисків, успішно лікуються без хірургічного втручання. Операція розглядається лише в тих випадках, коли консервативна терапія виявляється неефективною протягом 6–12 тижнів, розвиваються ознаки важкого неврологічного дефіциту: наростаюча м’язова слабкість, порушення функцій тазових органів, синдром кінського хвоста.
Основу консервативного лікування радикуліту в клініці Бохан складають:
- медикаментозна терапія: НПЗП, міорелаксанти, нейропротектори (вітаміни групи В, альфа-ліпоєва кислота), вазоактивні препарати;
- фізіотерапія: ультразвук, лазеротерапія, електрофорез, ударно-хвильова терапія, магнітотерапія;
- мануальна терапія;
- лікувальна фізкультура;
- акупунктура.
Чим раніше людина звертається по допомогу, повніше дотримується призначеного плану лікування, тим вищою є ймовірність повного одужання. Запущені випадки хронічної радикулопатії лікуються значно складніше, потребують більш тривалого часу.
Програма реабілітації в клініці Бохан будується поетапно, щоб закріпити досягнутий результат, відновити повноцінну функцію нерва та мінімізувати ризик загострення:
- 1–2 тижні після загострення: фізіотерапія, ін’єкції нейропротекторів для зменшення запалення, набряку, щадний руховий режим.
- 2–6 тижнів: поступове відновлення активності, покращення координації рухів, серед методів ЛФК, вправи у воді, кінезіотейпування.
- 6–12 тижнів: акцент на зміцненні м’язів-стабілізаторів хребта, формуванні правильних рухових звичок.
- Підтримуючий етап: домашня гімнастика, профілактичні курси масажу й мануальної терапії, дотримання ергономічних рекомендацій, періодичний контроль у лікаря.
Тривалість реабілітації залежно від ступеня ураження нерва, наявності структурних змін хребта, загального стану здоров’я пацієнта може становити від 6 тижнів до 6 місяців. При хронічній вертеброгенній радикулопатії підтримуюча програма може тривати необмежено довго — як спосіб збереження якості життя.
Оскільки більшість загострень радикуліту провокують конкретні чинники, людина має реальну можливість впливати на частоту, тяжкість рецидивів. Дотримання певних правил дозволяє утримувати хронічну форму під контролем без хірургічного втручання:
- правильно організувати робоче місце, робити перерви кожні 45–60 хвилин;
- регулярно зміцнювати м’язи спини й живота за допомогою ЛФК, плавання, йоги, пілатесу;
- підіймати вагу лише із зігнутими колінами, уникаючи різких нахилів, скручувань;
- контролювати масу тіла для зменшення навантаження на хребет;
- відмовитися від куріння, яке погіршує живлення міжхребцевих дисків;
- уникати переохолодження попереку, шиї;
- спати на ортопедичному матраці середньої жорсткості й використовувати анатомічну подушку.
1–2 рази на рік рекомендується проходити профілактичний огляд у вертебролога та курс підтримуючої терапії: масаж, фізіотерапія, мануальна корекція. Це дозволяє усунути функціональні блоки в хребті до розвитку загострення.
Детальніше про захворювання, які ми лікуємо:
- Міжреберцева грижа
- Грижа шийного відділу хребта
- Біль в спині
- Грижа поперекового відділу хребта
- Біль в суглобах
- Протрузія
- Біль у лікті
- Біль в плечі
- Біль в попереку
- Грижа Шморля
- Біль в коліні
- Біль в шиї
- Грижа грудного відділу хребта
- Протрузія шийного відділу хребта
- Протрузія грудного відділу хребта
- Протрузія поперекового відділу хребта
- Біль у грудному відділі хребта
- Екструзія міжхребцевого диска
- Остеохондроз
- Спондилоартроз
Нащі спеціалісти допоможуть підібрати курс лікування спеціально для вас!
Обрати спеціаліста



















